Методична скарбничка

Урок з музичного мистецтва у 6-му класі

комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 35

м. Кам`янського»

вчитель Рябцева Оксана Володимирівна

Тема: Концерт для друга

Мета:

-         поглибити знання учнів про жанр інструментального концерту, визначити          його особливості; познайомити з творчістю французького композитора Каміля Сен-Санса; збагатити музичну культуру і розширити музичний світогляд учнів;

-         розвивати естетичні компетентності школярів, показати зв’язок з іншими видами мистецтва – живописом, літературою; формувати в учнів художньо-образне мислення, здатність розуміти особливості емоційного впливу музики;

-         виховувати високодуховну, освічену особистість, підкреслити, що пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й пізнання музики.

Тип уроку:  урок заглиблення в тему.

Обладнання: синтезатор, ноутбук, мультимедійний проектор, ілюстрації   до   пісні,  презентація до уроку, портрет композитора   К. Сен-Санса.

Твори, що вивчаються на уроці:

·       П.Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром (вхід до класу).

·       К. Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано з оркестром   соль-мінор   (III частина) (слухання).

·       «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника)

                                                                 Кришталеві музиці хороми.

                                      І ти, уже піднесений, летиш.

                                                     Тут в одній з кімнат гуляють громи,

                                               Поруч же, в сусідній, – сонна тиша.

Сергій Островий.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

1. Вхід  до класу під звучання Першого концерту для фортепіано з оркестром П.Чайковського. 

      2. Музичне привітання. 

           

 Вчитель:
-  Дякую, діти. Сідайте. 
- На нашому уроці сьогодні присутні гості – вчителі музики з різних шкіл міста і вони теж візьмуть участь на уроці. Тому, діти, постарайтесь показати свої гарні знання. На початку уроку давайте налаштуємося на плідну співпрацю. Подаруйте, будь ласка, посмішку мені, один одному і нашим гостям. Іще сьогодні нам свою посмішку подарувала весна. А посміхнулась вона сонечком, теплом, молодою яскравою зеленню, квітучими деревами, квітами і звичайно пташками, які повертаються додому з теплих країв.

   

     ІІ.  Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.             

1.     Бесіда про весняні настрої та подібні музичні мотиви в музиці. (слайд1)

- На попередньому уроці ми з вами вивчали пісню про квітучу землю – «Цвіт землі». І у вас було домашнє завдання – за бажанням намалювати свої враження від квітучої весни. На дошці ви бачите свої малюнки, на яких зображені ваші весняні настрої. Хто з вас хоче представити свій малюнок і розповісти, чому саме так ви його намалювали? (1-2 учні демонструють свої малюнки).

    

    Ліричний твір про красу весняної   природи дарує для вас і ваших друзів український композитор Олександр Злотник, котрий багато пісень написав для дітей. Ці пісні швидко поширюються всією Україною та стають справжніми хітами. Ось   одна   із   них — пісня «Цвіт землі», і ми її зараз виконаємо. Але спочатку налаштуємо свій голосовий апарат.

1.  Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу. 

- Дякую, діти, я чую ви вже налаштувалися на виконання пісні.    

2.    Виконання пісні «Цвіт землі».    (Фон відео)

Вчитель: 
- Ви помітили, мої хороші, що музика тісно пов`язана з живописом? І  продемонстрували це своїми малюнками. А також  неможливо уявити музику без мистецтва слова. І зараз за допомогою поданих слів розкрийте власне ставлення до квітучої землі у формі «Буріме»: (учні складають «буріме»)  

1 група	2 група	3 група	4 група (вчителі)
співаю	пролітають	навесні	діти
збираю	сяють	пісні	квіти
			віє
			гріє

- Діти, зачитайте, будь ласка, «буріме» своїм друзям та нашим гостям. (учні зачитують «буріме») 

 - Молодці! Дуже добре! А зараз я прошу наших гостей зачитати свої «Буріме». 

  - Подякуємо нашим гостям за цікаві вірші.

     

       ІІІ. Презентація теми, мети, епіграфа уроку. (слайд 2)

Вчитель:
-  Діти! Приємно отримувати подарунки від друзів? А ще приємніше самому зробити подарунок для свого друга. Чи не так?

  - От і сьогодні тема нашого уроку «Концерт для друга». А хто такий цей друг ми дізнаємося, коли познайомимось із творчістю французького композитора Шарля Каміля Сен-Санса.

  Вчитель:  Сьогодні ми з вами працюємо у групах. Представтесь, будь ласка.

Учні: -   Ми - історики, розкажемо про історію розвитку концерту.             

         - Ми - біографи, представимо вам цікаві факти з життя композитора Каміля Сен-Санса.

               - А ми - музикознавці, простежимо за розвитком концерту як   інструментального жанру у творчості відомих композиторів.  

Вчитель:
-  Ви молодці. Тож наш урок я б хотіла продовжити словами Сергія Острового: (слайд 3)

               Кришталеві музиці хороми.

Й ти, уже піднесений, летиш.

Тут в одній з кімнат гуляють громи,

Поруч же, в сусідній, – сонна тиша.

Сергій Островий.

Вчитель: 
-  Тож зараз запитання до всіх:

  - Яка музика звучала на початку уроку? 

  - Що ви можете сказати про музику, її автора? 

       

ІV.  Мотивація навчальної діяльності учнів.

   - Молодці! А хто мені скаже, що таке жанр в музиці?

    - Давайте пригадаємо жанри симфонічної музики за допомогою фрейму. Увага на дошку! Перед вами нотоносець, але він пустий. На ньому повинні з`явитися ноти та не прості, а ноти-жанри. Перед вами лежать ноти та маркери. Пригадайте та запишіть на нотах жанри симфонічної музики. Потім причепимо на нотоносець так, щоб жанри не повторювались. (Діти працюють в групах. Фонова музика). (Оформлюємо фрейм на дошці)

Фізкультхвилинка 

Вчитель:   
- Молодці. А зараз ми трошки відпочинемо. Встаньте, будь ласка.  Відео   

Вчитель:  
-  Дякую. Сідайте.   Отже, сьогодні ми продовжимо знайомство із відомим вам жанром концерту.  З ним  ми зустрічалися у попередніх класах. Давайте згадаємо.

- А тепер   пригадайте жанрові особливості концерту. 

  - Отже, «концерт». Слово це прийшло до нас з іншої мови. А що воно означає, я пропоную дізнатися, розгадавши кросворд, який на екрані.

    А нашим гостям у цей час я пропоную скласти сенкан до слова «концерт»

      

1.	З	А	С	П	І	В
2.	М	І
3.	А	Р	Т	И	С	Т
4.	Г	І	Т	А	Р	А
5.	А	Н	Т	Р	А	К	Т
6.	Н	О	Т	А
7.	Н	О	К	Т	Ю	Р	Н
	Я

Вчитель:

1.     Початок пісні, частина куплету. (6 букв)

2.     Нота (2 букви)

3.  Музикант-виконавець (співак, інструменталіст), який виступає на сцені.

(6 букв)

4.     Струнний музичний інструмент. (6 букв)

5.     Перерва між діями спектаклю або відділеннями концерту.

(7 букв)

6.     Знак для запису звука. (4 букви)

7.     Музична п`єса співучого характеру. (7 букв)

V.   Застосування знань на практиці для поглиблення і розширення раніше      набутих знань, умінь, навичок.

Вчитель:  
- Ви помітили ключове слово? Так, це «змагання» або «змагаюсь» в перекладі з латинської. Але це слово має ще й італійське походження – «злагодженість».

- Цікаво, які існують види концерту? Розглянемо схему (схема на екрані слайд 5)

  

                                            

Вчитель: Існують два види концеру: хоровий та інструментальний.

        В хоровому концерті, хто може бути солістом? (слайд 6) 

 

        А в інструментальному концерті, хто може бути солістом? 

        А що виступає в ролі акомпанемента? 

        На цю тему наші учні отримали випереджальні завдання.  І я надаю слово нашим історикам, які підготували повідомлення щодо розвитку інструментального концерту.

Історики.

1      (слайд 7)

2   (слайд 8)

3     (слайд 9)

Вчитель: Жанр інструментального концерту у творчості кожного композитора відзначений яскравою індивідуальністю. І про це нам розкажуть наші музикознавці.

Музикознавці.

1           (слайд 10)

         (слайд 11)  

        (слайд 12)

 

Вчитель: (слайд 13)  

- Дякую. А що ви знаєте про французького композитора Шарля-Каміля Сен-Санса? Видатний французький композитор, диригент, піаніст, педагог Каміль Сен-Санс (1835 – 1921), маючи яскраве музичне обдарування, ще в дитинстві здобув славу «другого Моцарта».

           Біографи, доповнюйте, будь ласка, адже ви також готували деякі факти із життя К. Сен-Санса.

Біографи.

Вчитель: 
- Музику К. Сен-Санса сповнюють різноманітні образи – світлі, ліричні, патетичні, класично витончені та яскраво романтичні. Чи можна дуже швидко створити шедевр? Історія знає небагато  таких    прикладів. Але коли цей твір пишеш для друга, то музика сама ллється з-під пера. Ось послухайте...

Історики. (слайд 14)

Вчитель: Через деякий час цей твір композитора став одним із найвідоміших і залишається таким і тепер.  (слайд 15) 

 П.І. Чайковський так відгукувався про цей концерт: «Цей твір надзвичайно красивий, свіжий, вишуканий і багатий чарівними деталями. В ньому щирість, захоплення, тепла сердечність, розум – відчувається на кожному кроці».

Зараз ми послухаємо 3 частину цього концерту. Зверніть, будь ласка, увагу на темп, ритм і динаміку.

3.  Музичне сприймання. К. Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано з  оркестром соль-мінор 
          (частина 3).  (Відео)

К. Сен-Санс - Концерт для фортепиано с оркестром № 2 - 3 

4.   Аналіз музичного твору. 

Вчитель:

1.  Яке   враження   справила   на   вас   музика концерту?

2.  Хто виконував твір? 

3. Охарактеризуйте   темп, ритм   та   динаміку   твору.
 

VІ.  Систематизація та узагальнення набутих знань, умінь, навичок. (слайд 16)

1.     Про яку пору року ми з вами співали пісні і складали вірші?

2.     З яким жанром симфонічної музики ми сьогодні  зустрілися ?

3. Який музичний твір ми слухали ? 

4.     Хто автор цього концерту? 

5.      Хто за національністю цей автор? 

6.      Чому наш урок називається «Концерт для друга»?

      Підсумовуючи все сказане, я пропоную вам, діти, скласти сенкан до слова «концерт».

     - Зачитайте, будь ласка, свої сенкани для  друзів та для наших гостей. 

      - А зараз я прошу наших гостей зачитати свої сенкани. 

 VІІ.    Підбиття підсумків уроку та оцінювання знань учнів.

- Я б хотіла сьогодні за вашу роботу поставити такі оцінки………….

        

 VІІІ.   Домашнє завдання:

1.        За бажанням зобразити у вигляді малюнка ті враження, які отримали під час слухання концерту.

 *2.   Скласти кросворд із відомих вам музичних термінів, використовуючи   слова  «оркестр» і «концерт»

          ІХ.  Музичне прощання.

          Х.  Вихід із класу під музику К. Сен-Санса

Тема: "Музична казка"

Мета: продовжити знайомити учнів з особливостями оперного жанру на прикладі дитячої опери М. Лисенка «Коза-дереза». Збагачувати слуховий досвід музикою українських композиторів. Розвивати емоційно-чуттєву сферу учнів, вокально-хорові навички, творчі здібності. Викликати інтерес до музики українських композиторів і творів, написаних за сюжетами народних казок.

Очікувані результати: учні називають ознаки оперного жанру, пояснюють особливості опери М. Лисенка «Коза-дереза», порівнюють звучання пісень з опери з українськими народними піснями, беруть участь в інсценізації окремих пісень з опери, емоційно сприймають музику і розмірковують про неї, виразно і осмислено співають, створюють музичний супровід до окремих пісень.

Музичний матеріал: Микола Лисенко, пісня Кози, пісня Лисички, пісня Вовчика, пісня Рака з опери «Коза-дереза».

Тип уроку: комбінований, поглиблення теми.

Обладнання: музичний інструмент, музично-темброві інструменти, проектор, ноутбук, "Фонохрестоматія" з музики 4  клас, відео, презентація, індивідуальні картки, ілюстрації  до прослуханих творів, портрет композитора М. Лисенка.

Хід уроку:

1. Вхід учнів до класу під звучання

2. Організаційний момент. момент. Музичне вітання.

3. Актуалізація музичного досвіду учнів.

Світ здавався би набагато похмурішим, якби в ньому не було… казок! Адже чарівні історії люблять усі — і малеча, і дорослі. Казки вдвічі цікавіші, коли не просто читаєш або слухаєш їхній текст, а чуєш музику — неодмінну складову музичних казок. Пригадай, якими вони бувають. Музичні казки — це опери! Не тільки. Музична казка Сергія Прокоф’єва «Петрик і Вовк» — це симфонічна казка. Музичними казками можуть бути й опери, і балети, і мюзикли… І сьогодні ми помандруємо до музичної казки-опери.

Пригадай: чим особливий цей жанр?  У 19 столітті в Україні жив композитор, який полюбляв світ казок. Своє захоплення він відобразив у трьох операх-казках — «Коза-Дереза», «Пан Коцький» та «Зима і Весна». А звати цього видатного музичного казкаря — Микола Лисенко. Упевнена, що його ім’я тобі відоме!

Іще з дитинства Микола Лисенко захоплювався музикою. Мати почала його навчати грі на фортепіано з 5 років. Талановитий учень вражав своєю музичною пам’яттю, чистотою і легкістю гри. Маленький Микола швидко запам’ятовував мелодії та добирав їх на роялі. У 9-річному віці написав свій перший музичний твір — граційну «Польку». Під час гостювання в бабусі Марії М. Лисенко познайомився з народною піснею, яку полюбив назавжди. Велику цікавість у нього викликали народні театралізовані обряди, свята. Згодом, коли він став композитором, збирав найкращі народні пісні та записував їх. Микола Лисенко є творцем дитячої опери — першої не лише в Україні, а й у світі загалом. Дитячі опери композитор написав для своїх чотирьох дітей, яких дуже любив. Музика першої його дитячої опери — «Коза-Дереза», насичена народними піснями і танцями. Ця опера комічна, і згідно із задумом автора — її виконують діти. А розповідається в ній про вередливу гостророгу Козу, яка оселилася в лисиччиній хатині та лякає всіх звірів.
Тож, пориньмо в казку!

Жила-поживала вперта Коза. Ніхто не міг їй догодити: ані Бабуся, ані Дідусь. Розсердившись, Дідусь прогнав її з дому, і вирішила Коза оселитися в хаті Лисички. Як не намагалася руденька прогнати негідницю, однак марно… Звернулася тоді вона по допомогу до звірів, але й вони не змогли зарадити — залякала їх вередлива Коза-дереза. Лише хоробрий Рак-неборак зміг вигнати нахабу з хатки Лисички.

 Опера – це музичний твір, в якому герої не розмовляють, а співають у супроводі симфонічного оркестру. В опері герої не промовляють слова, а проспівують. Для кожного героя казки «Коза-дереза» композитор Микола Лисенко написав пісні. Ці прості мелодії настільки виразні, що слухачі легко впізнають персонажів навіть без слів. Послухайте пісні персонажів опери і спробуйте передати характери казкових героїв за допомогою жестів і танцювальних рухів у відповідних темпах. 

Фрагменти опери М. Лисенка «Коза-Дереза»

4. Слухання музики

- Микола Лисенко, пісня Кози, з опери «Коза-дереза». 

- Микола Лисенко, пісня Вовчика,  з опери «Коза-дереза». 

 - Микола Лисенко, пісня Рака з опери «Коза-дереза». 

 - Микола Лисенко, пісня Лисички,  з опери «Коза-дереза». 

                                                                               

                                      

Пісня Кози                                                                                Пісня Рака

Я коза-дереза, півбока луплена,                                      А я рак-неборак,          
 За три копи куплена,                                                       Я не простий козак!
Тупу-тупу ногами,                                                          Через те на мені
Сколю тебе рогами,                                                        Не кирея, не сіряк.
Хвостиком замету,                                                          Я над раками пан,
Ніжками затопчу,                                                            Я болотний гетьман!
Тут тобі й смерть.                                                            Подивіться, люди добрі, 
Я коза-дереза, хитра та лукава,                                      Який пишний жупан
Я лисицю дурну добре налякал

  ПІСНЯ ВОВЧИКА

                             Ой я, сірий вовчок,                      А яка з них дурна,
                             По степах гуляю                           Не слухає чабана,
                             Та на тих овечок                          Ту я зараз за чуприну
                             Пильно поглядаю.                       Та і покараю.

4. Аналіз прослуханих творів 
- Мелодії, що зображають героїв, дуже різні за характером. На створення характеру мелодії впливає і її напрямок.
- А який може бути напрямок у мелодій?
- Напрямок мелодій можна побачити в нотному записі. Подивіться, мелодія може рухатися вгору ( ) чи донизу ( ) або залишатися на одній висоті ( ).
- Крім того, мелодія може підніматися чи опускатися плавно або зробити стрибок! 

Порівняйте мелодичні рисунки пісеньок  Кози, Лисички та Рака. 
- Яка з мелодій більш плавна і хвиляста? Яка – енергійна і стрибкоподібна, а яка ніби «тупцює» на місці?
- Спробуйте намалювати відповідні лінії на папері.
- Порівняйте мелодичні рисунки пісеньок. Намалюйте відповідні лінії на папері
- Як мелодична лінія пов’язана з характером кожного героя казки? 

5.  Фізкультхвилинка

 

 6. Розучування
 Пісні з опери «Коза-дереза» М. Лисенка (на вибір учителя)

                                                                        Піся лисички

 

1. Я лисичка, я сестричка,                                   2. А тепер мені в неділю
    Не сиджу без діла,                                                   Треба відпочити,
    Я гусятка пасла,                                                       Свою хатку гарнесенько
    Полювать ходила. (Двічі)                                       Треба прикрасити. (Двічі
                                                  

                                                   3. А щоб краща, а щоб краща
                                                       Була моя хатка,
                                                       Піти треба у гайочок
                                                       Квіточок нарвати. (Двічі)
 Розучування «Пісні Лисички»

 Микола Лисенко, пісня Лисички,  з опери «Коза-дереза».

 Про що розповіли персонажі у своїх піснях? Спробуй схарактеризувати кожного героя опери-казки за музичними ознаками цих пісень.

Чим різняться пісні Кози, Лисички і Рака?
Чи знайомі тобі мелодії їхніх пісень і звідки?

7.

8. Ритмічна вправа

9. Підсумок уроку

Як називаються музичні казки? (опери)

Що таке опера? (це музичний твір, в якому герої не розмовляють, а співають у супроводі симфонічного оркестру )

Назви яких дитячих опер, що вивчали. ви запам`ятали? (М. Коваль "Вовк і семеро козенят, К. Стеценко "Лисичка. котик і півник". М. Лисенко "Коза-Дереза").
Який композитор написав оперу «Коза-дереза»? (М. Лисенко)
Як музика допомагала нам охарактеризувати героїв казки? Наведіть приклад. 

                        

ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ

 

«Музика у поетичній творчості Лесі Українки»

  «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я маю в серці те, що не вмирає...»

(Леся Українка)

Мета: - поглибити знання творчості видатної письменниці; вдосконалювати навички виразного читання;

-       формування уявлень про види та жанри музики, особливості художньо-образної мови різних видів мистецтв - музичного, культури мовлення, візуального; розширення музично-естетичного досвіду, опанування вміннями та навичками в практичній діяльності;

-       передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, до творчої спадщини поетеси, до почуття прекрасного;

-        збагачення емоційно -почуттєвої сфери; розвиток музичних здібностей; стимулювання художньо-образного мислення, проявів уяви; формування творчої особистості;

-        виховувати любов до поетичного слова, до українського народу, його традицій, культуру мовлення учнів; пробудити почуття національної гідності;

-        виховання естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва; виховання музично-естетичних інтересів, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізацп та художньо-естетичному самовдосконаленні засобами музики.

План заходу

1.                 Рання лірика Лесі Українки.

2.               Поетичний цикл «Сім струн».

3.               Поетичний цикл «Мелодії».

4.               Громадська лірика поетеси.

Учитель української літератури

Сьогодні наша літературно-музична композиція присвячена творчості Лесі Українки: її ліричним поезіям, що відзначаються надзвичайною музичністю звучання, подібністю до пісень. Тому багато українських видатних композиторів: М. Лисенко, К. Стеценко, Я. Степовий - поклали її вірші на музику, створили нові пісні й романси. Сьогодні ми з ними ознайомимось. А також пропоную вам уважно послухати поезію Лесі Українки, звернути увагу на її співучість, мелодійність звучання. Може, у майбутньому хтось із вас захоче написати музику до цих творів.

ХІД ЗАХОДУ 

 Народилася Лариса Петрівна Косач-Квітка, літературний псевдонім Леся Українка, 1871 року в м. Новоград-Волинському (тепер Житомирська область) у родині повітового юриста Петра Антоновича Косача. її мати, Ольга Петрівна Драгоманова, відома українська письменниця, писала під іменем Олена Пчілка. Змалку ця жінка залучила дівчинкудо музики й поезій. Свій перший вірш Леся написала, коли їй було 9 років.

 У надзвичайно талановитій родині зростала дівчина. Батько Лесі заслужив у народі славу доброго юриста, його дуже любили й у родині. Для своїх дітей Петро Антонович зміг стати справжнім другом і радником. Дядьком Лесі був Михайло Драгоманов - видатний український історик, публіцист, громадський діяч. Сестри батька, Олександра і Олена, були полум'яними активістками у боротьбі за свободи і права громадян в Україні. Завжди у домі батьків грала музика, звучали твори найталановитіших письменників України, Росії, різних країн Європи.

Звучить музика Й. Штрауса, «Полька-піццикато».

Штраус. Полька пиццикато

 Природа щедро обдарувала дівчинку хистом до музики та віршування, і талантом художника, і непересічним інтелектом. З дитинства мріяла Леся стати піаністкою. У домі стояв великий рояль, на якому цілими днями натхненно грала дівчинка. Але страшне особисте нещастя назавжди зруйнувало мрії Лесі. У 1882 році на святі Водохрещення Лесі захотілось хреститись, як давні кияни, ставши у зимову, холодну річкову воду, і дівчина застудилася. Невдовзі лікарі поставили невтішний діагноз-туберкульоз кісток. У ті часи ця хвороба була невиліковною, з хворою правою рукою не могла Леся займатися музикою професійно. І з того часу в її поезіях звучать сумні ноти.

(Фон - фортепіанна лірична музика.

До мого фортеп'яно. Мій давній друже! 
Мушу я з тобою Розстатися надовго... 
Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, 
Вповідувати думки веселі і сумні. 
То ж при тобі, мій друже, давній, вірний,
 Пройшло життя дитячеє моє. 
Як сяду при тобі я в час вечірній, 
Багато спогадів тоді встає! 
Картина повстає: зібравсь гурточок, 
Провадить речі, і співа, й гука,
На клавішах твоїх швидкий, гучний таночок 
Чиясь весела виграва рука.

Та хто се плаче там, в другій хатині? 
Чиє ридання стримане, тяжке?.. 
Несила тугу крить такій малій дитині, 
Здавило серце почуття гірке. 
Чого я плакала тоді, чого ридала? 
Тоді ж кругом так весело було... 
Ох, певне лихо серцем відчувала. 
Що на мене, мов хмара грізна, йшло! 
Коли я смуток свій на струни клала, 
З'являлась ціла зграя красних мрій, 
Веселкою моя надія грала, 
Далеко линув думок легкий рій. 
Розстаємось надовго ми з тобою!
Зостанешся ти в самоті німій,

А я не матиму де дітися з журбою...
Прощай же, давній, любий друже мій! 

 Леся пише: «Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що «натура утяла мені кепський жарт». З 1882 року родина Косачів живе у с. Колодяжному поблизу Ковеля. Спеціально для Лесі в домі було надбудовано другий поверх, щоб тримати хвору подалі від землі й сирості. Навчається дівчинка вдома разом із братом Михайлом. У с. Колодяжному пише прекрасний поетичний цикл з промовистою назвою «Мелодії». Одну таку мелодію переклав на музику К. Стеценко. Це пісня «Знов весна і знов надії».

 У 1890 році пише Леся до брата такий лист: «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфів камінь» догори!.. Позвольпри сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша...» Ось так назвала свою поезію «Без надії таки сподіваюсь!» («СоМгаБретврего») Леся Українка. 

 Соттавретврего! 
Гетьте, думи, ви, хмари осінні! 
Тож тепера весна золота! 
Чи то так у жалю, в голосінні 
Проминуть молодії літа? 
Ні, я хочу крізь сльози сміятись, 
Серед лиха співати пісні, 
Без надії таки сподіватись, 
Жити хочу! Геть, думи сумні! 
Я на вбогім сумнім перелозі 
Буду сіять барвисті квітки, 
Буду сіять квітки на морозі, 
Буду лить на них сльози гіркі. 
І від сльоз тих гарячих розстане 
Та кора льодовая, міцна, 
Може, квіти зійдуть - і настане 
Ще й для мене весела весна. 
Так! Я буду крізь сльози сміятись, 
Серед лиха співати пісні. 
Без надії таки сподіватись, 
Буду жити! Геть, думи сумні!

 Мені здається, цей вірш написаний як гімн, гімн оптимізму і непоборній силі волі. У музиці вірша тісно переплетені особисті фізичні і моральні страждання поетеси. Справа в тім, що у 1890 році сталося в Лесі Українки загострення туберкульозу, але жінка мужньо продовжувала боротися з фізичним болем і перемагала. Така боротьба і віра в найкраще наповнюють цей вірш настроєм перемоги, оптимістичним закликом гімну. 

Учитель української літератури.

Насправді, ліричний герой віршів ЛесіУкраїнки вирішує складну проблему призначення у житті. Молодій, енергійній людині, вважає героїня, не годиться голосити і скаржитись, слід додавати практичних зусиль для здійснення своєї мети. Рішуче стає людина супротив лихої несправедливості.

Учитель музичного мистецтва.

Цей провідний мотив поезій повторюється в кожному вірші циклу «Сім струн». Кожен з цих творів має назву однієї ноти з нотного стану. Зверніть увагу, перше слово кожного вірша починається назвоюокремої ноти. У цих пісенних віршах складовими стають експресивне ритмічне звучання, повтори, оклики, звернення.

 «До»: Бо (Гімн).

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється...

Звучить твір Ф. Шуберта « Форель»
Шуберт форель  

 «Ре»:Ке (Пісня). 
Реве-гуде негодонька, 
Негодоньки не боюся, 
Хоч на мене пригодонька, 
Та я нею не журюся.

Звучить твір А. Филипенко на сл. Т. Шевченко « Зацвіла в долині» 

 «Мі»;Мі (колискова). 
Місяць яснесенький 
Промінь тихесенький 
Кинув на нас. 
Спи ж ти, малесенький, 
Пізній бо час.

Звучить « Колискова», муз. Р. Паульса, сл. Ласманіса
 Р. Паулс. Колискова 
 «Фа»: ¥а (сонет). 
Фантазіє! Ти - сило чарівна, 
Що збудувала світ в порожньому просторі, 
 Вложила почуття в байдужий промінь 
Р. Паулс. Колискова зорі,

Збудила мертвих з вічного їх сна...                                                         ₍

 Штраус, «Анна-полька»

Штраус, «Анна-полька»

 «Соль» .*Sol (рондо). Соловейковий спів навесні Ллється в гаю, в зеленім розмаю, Та пісень тих я чуть не здолаю, І весняні квітки запашні Не для мене розквітли у гаю, -Я не бачу весняного раю; Тії співи та квіти ясні, Наче казку дивну, пригадаю - Усні!..

Звучить рондо

моцарт рондо в турецькому стилі

 «Ля» ;La (ноктюрн). 
Лагідні веснянії ночі зористі!

Куди ви од нас полинули?

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!

Невже ви замовкли, минули?

« Зоре моя вечірняя», муз. Я. Степового, сл. Т. Шевченко

 «Сі»  
Si (сетина - назва строфи на сім рядів). Сім струн я торкаю, струна по струні. Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній коханій моїй стороні. І, може, де кобза найдеться, Що гучно на струни озветься, На струни, на співи мої негучні.

Звучить сонатина

http://muzofon.com/search/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8

Учитель української літератури.

Леся Українка підбирала вірші в цикли не за часом їх написання. Вона керувалася скоріш спільною темою для окремих поезій. Вірші в циклі розташовувалися таким чином, щоб з кожною поезією ставала ширшою і яснішою головна думка, зростала емоційна напруга. Цикл «Сім нот» тому звучить як ціла симфонія настроїв.

Учитель музичного мистецтва

Картини гармонії весняної природи з настроєм героя завжди відчутні у віршах Лесі Українки. Поезія «Стояла я і слухала весну» входить до циклу ліричних віршів «Мелодії» (1893-1894). Музичність весни у творі передається через музично-слухові образи: весна співала, шепотіла, говорила. Але відчувається лейтмотив смутку за тим довгоочікуваним щастям, про яке співають весна й мрії. Ця поезія нагадує українську ліричну народну пісню. Музику до слів Лесі Українки підібрав К. Стеценко

Звучить пісня «Стояла я і слухала весну», муз. К. Стеценка.

Майко. У 1894 році родина Косачів переїжджає до Київа. Там Леся подружилася з видатним українським композитором Михайлом Лисенко. Музиканту дуже сподобалися вірші поетеси, він оцінив їх силу і музикальність. Тому легко і натхненно писалися ноти до романсу на вірш « Не дивися на місяць весною...»

Звучить романс « Не дивися на місяць весною...»

 Леся Українка багато навчалась і читала. Вона знала 14 мов, уміла гарно малювати, вишивати, співати народних пісень. Були у неї і улюблені книжки, і улюблені автори. Серед них важливе місце надано Тарасу Шевченку. Тому авторка написала вірш і присвятила його саме цьому поету. Цей твір вийшов у формі звертання до Шевченка. З болем та вірою у найкраще розповідає своїй Батьківщині поетеса про героїчну долю поета. Щирий патріотизм справжньої доньки свого народу постає у закликах до українців боротись за свою волю, навчатись і ставати господарями на своїй землі. Рядки цієї поезії прохають про музичне оформлення. Тому слова цього твору Лесі Українки поклав на музику Я. Степовий.

 Усе своє життя Леся Українка боролася з недугою, переїжджала з клініки до клініки. Відвідувала Німеччину, Італію, Крим, Грузію, Єгипет. Створила багато прекрасних віршів, поем, драм для театру, перекладала твори письменників Німеччини, Франції, Польщі, Германії, Англії. Але страшна недуга остаточно забрала здоров'я жінки. Померла вона в Грузії з діагнозом туберкульоз нирок у 1913 році.

Звучить « Пісня Сольвейг» Е. Гріга

Підведення підсумків 
Заключне слово вчителя  
Учитель української літератури.

Сьогодні ми ознайомилися з поетичною творчістю Лесі Українки. Дізналися про деякі факти з її біографії, про головні теми у творчості. Музичність натури поетеси допомагали їй творити насправді гарні вірші.

Учитель музичного мистецтва

Українські композитори з великим натхненням писали красиву музику до віршів Лесі Українки. І ми можемо тепер слухати гарні пісні, у яких талант і музичність віршів поетеси поєднані з гармонією творів М. Лисенка, Я. Степового.

 

 

Народна пісня об`єднала світ

Урок музичного мистецтва в 4-Б класі.

МЕТА: поглибити уявлення учнів про народні пісні та думи, визначити зв’язок   між народною і професійною творчістю; визначити народно-пісенні витоки увертюри до опери «Тарас Бульба»; розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори; виховувати патріотичні почуття, інтерес до українського фольклору, оперної музики, творчості М. Лисенка.

МУЗИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба», українські народні пісні «За світ встали козаченьки», «Пісня про Байду», «Іван Богун»

ТИП УРОКУ:  урок поглиблення теми.

ОБЛАДНАННЯ:  ноутбук, відеопроектор, відеозапис музичних творів, ілюстрації до музичних творів (М. Дерегус. Тарас Бульба на чолі війська; В. Сухенко. «Маруся Чурай»; портрет композитора М. Лисенка.

Х І Д    У Р О К У

1.     Вхід до класу під звучання фрагменту увертюри до опери М. Лисенка «Тарас Бульба".  (сл. 1.)

2.     Музичне привітання. Учні виконують пспівкую (сл. 2.)

3.     Актуалізація музичного досвіду, музичних вражень учнів.  Учні виконують українську народну пісню «Ой на горі та й женці жнуть» а капелла.

4.     Бесіда про творчість М. Лисенка.

Народна пісня завжди відігрвала вирішальну роль у розвитку професіональної музичної творчості. До фольклору часто звертався композитор М. Лисенко, обробляючи народні пісні та використовуючи їх у своїх вокальних та інструментальних творах. За ммотивами народних пісень, ігор  створені такі дитячі опери: (сл. 3.) «Коза-Дереза», «Зима Весна», «Пан Коцький».

(сл. 4.)  Історична постать Тарас Бульба очолював військо, яяке боронило країну від поляків. (сл. 5.)  Він мав двох синів Остапа і Андрія. Тарас Бульба самовіддано загинув у бою рятуючи свооїх братів-козаків.

ГРА «КОМПОЗИТОР».

-         Який жанр міг би як найкраще відобразити історичні події повісті Миколи Гоголя?

-         Чи могла б пісня, симфонія відобразити ці історичні події?

-         Ці події краще відобразила  пісня чи опера? (опера)

5.     Бесіда перед прослуховуванням

-         Сьогодні послухаємо фрагмент з опери «Тарас Бульба» – увертюру. (Увертюра – це вступ до опери, балету чи кінофільму. В ній коротко проводяться теми всіх героїв і подій, які зустрічаються на протязі всього твору).

У цій увертюрі звучить кілька музичних тем, у яких відчувається вплив народної пісні. Серед цих тем звучать інтонації пісні «За світ встали козаченьки» (сл. 6.)  (звучить у.н.п. «За світ встали козаченьки» (відео).

(сл. 7.) Цю чудову пісню написала відома легендарна полтавчанка, співачка-поетеса Маруся Чурай, коли прощалась зі своїм козаком, який виступав у похід.

Про народну поетесу-композитора Марусю Чурай написала чудові рядки відома поетеса Ліна Костенко:

Це дівчинка не проста Маруся,

Це голос наш. Це пісня. Це душа.

Коли в похід виходила ботава,

Її піснями плакала Полтава.

Серед пісень, із якими козаки вирушали в похід, була пісня «За світ встали козаченьки». Вона дуже подобалась нашим воїнам і вони співали її під час своїх походів. А з часом цей твір звучав і в опері.

6.      Слухання увертюри.

-         Якого нового характеру, змісту набула використана в увертюрі українська народна пісня легендарної співачки Марусі Чурай «За світ встали козаченьки»? (сл. 8.)

-         Чи втратила б самобутність опера «Тарас Бульба», якщо б у неї не було включено козацькі пісні, зокрема «За світ встали козаченьки»?

-         Певно, що так. Тому і звучить вона в опері як пісня і у в увертюрі як марш. Згадаймо, які ще теми звучали в увертюрі? (звучить початок увертюри). Як змінюється характер основних тем? (сл. 9).  (Початок увертюри героїчний, драматичний, як заклик до боротьби. Це підкреслюють трубні сигнали).

-         Друга тема – широка, розспівна, лірична. Пісенна мелодія ллється, ніби повноводна ріка. У ній міститься розповідь про любов до України.

-         Що з’являється в розробці? У розробці з’являються сила, могутність воля, боротьба.

-         І остання, третя, тема інтонації пісні «За світ встали козаченьки», про яку ми вже згадували на початку уроку, – урочистого, маршового, піднесеного, переможног характеру, підсумковує весь попередній розвиток. Як коротко визначити зміст увертюри виходячи з характеру музичних тем?

Зміст увертюри коротко можна виразити так: заклик-боротьба-перемога.

ТАБЛИЦЯ «ОПЕРА «ТАРАС БУЛЬБА»

-         Які інструменти, група інструментів зіграли головну роль у звучанні твору? (Мідні духові, струнно-смичкові чи дерев’яні духові.) (сл. 10.)

-         Таким чином народна пісня лежить в основі історико-героїчної опери «Тарас Бульба», написаної за однойменною повістю Миколи Гоголя. Це – яскравий приклад зв’язку народної і професійної творчості, (сл. 11.) творчій зв’язок великих митців Марусі Чурай і М. Лисенка, яких подарувала світу земля Полтавщини.

-         Маруся Чурай стала легендою української пісні, голосом України. За коротке життя (лише 28 років) вона написала багато чудових пісень, серед яких «Віють вітри»,  «Ой не ходи Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи»). У 17 – 18 ст-х ЇЇ портрет висів в українських селян поряд із зображенням козака Мамая.

М. В. Лисенко – український композитор, диригент, педагог; учений – фольклорист – основоположник української класичної музики.

7.     Фізкультхвилинка поспівка «Морозець».

8.      (сл. 12.)     Одна з найбільш популярних народних пісень, що обов’язково входила до репертуару кобзарів «Пісня про Байду». У ній розповідається про засновника Запорізької Січі Дмитра Вишнивецького.

                                                                                   

Слухання української народної пісні «Пісня про Байду» .

-         Яким показаний у пісні Байда

-         Який характер та особливості мови пісні?

-         До якого виду нородної пісні належить «Пісня про Байду».  (історичні пісні).

-         Якими рисами наділений Байда?

-         Чи допомагає музика краще зрозуміти образ народного героя? Яким чином?

Згадайте відому історичну пісню, в якій згадуються історичні імена народних героїв. («Ой нагорі тай жниці жнуть»).

-         Проспіваємо ще раз цю пісню. (Відео).

9.      Підсумок уроку (сл. 13.)

-         Які музичні твори звучали протягом уроку?

-         Що під час уроку вразило вас найбільше?

-         Про що ви розповіли б своїм близьким? Які історичні пісні ви б заспівали?

10.                         Оцінювання.

11.                          Музичне прощання. Поспівка «До побачення».

   

Тема.      У  МІСТІ  БАЛЕТІВ

Мета:

Навчальна:  навчати  учнів  визначати  особливості  емоційного  змісту,  засоби  музичної виразності,  що відіграють  вирішальну ^– роль  у  створенні  музичних  образів;  продовжити формувати  в  учнів  зорово-слухове  сприйняття;  дати визначення  поняття  «балет»;

Розвивальна:  розвивати  творчі  здібності  учнів;

Виховна: прищеплювати  учням  любов  до  музики,  пісні,  творчої  праці; прищеплювати  бажання навчатися.

Музичний матеріал; П. Чайковеьхнй. Балет «Лебедине озеро»; М. Коваль «Колискова мами-Кози» з опери «Вовк та семеро козенят».

Обладнання: фортепіано, музичний центр, комп'ютер, ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уріжу

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід  (балет «Лебедине  озеро»  П. Чайковськото).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку.  Музичне вітання 

 2.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ми вже побували в оперному театрі, тому знаємо, що саме в цьому театрі можна переглянути  оперний спектакль.

- А які вистави іще можна побачити в цьому театрі? (відповіді учнів)  -Сьогодні до театру нас супроводжуватиме танець.

З. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які своєю музикою надавали цим казкам друге життя. Казку можна переповити словами, показати на сцені театру або в кіно. У таких виставах усе зрозуміло, адже дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, у якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографії (танцю) та сценічної дії. Назву цього виду мистецтва ви дізнаєтеся, розв'язавши ребус.

БАЛЕТ—ребус

1	2	3		4		5
Б	А	Л		Е		Т
	А—2	Ж	-9	Н-	-16
	Б—1	3-	-10	0-	-18
	В —б	1-	11	п-	-13
	Г —7	к-	-14	р-	15
	ДО	л-	-3	с-	-17
	Е —4	м	— 12	т-	-5
АБО
1	2	3		4		•5
Б	А	л		Е		Т

1.              Український  народний  інструмент.  (Бандура)

2.           Український  народний  танець,  що викопують  чоловіки. (Аркан)

3.           Інструмент  для  їжі  або  музичний  інструмент.  (Ложка)

4.           їм я  композитора,  який  написав  «Ранок».  (Едвард)

5.            Назва  музичного  жанру.  (Танець)

Музичний  словничок                                                                                                                        

Балет — музична  вистава,  у  якій  думки  та  почуття  передають  за допомогою  танцю.

Французьке слово ballet походить від італійського bailo — танцюю. Балет — це також музичний жанр. Ось уже понад три сторіччя цим словом називають виставу, у якій поєднуються музика, танець, драматичне й образотворче мистецтво. Уявляєте, яке це важке завдання — розповісти людям мовою танцю про перемогу добра над злом, краси над потворністю.

Отже, ви вже знайомі з російським композитором П. Чайковським, який написав музику до трьох балетів. Понад іоо років вони йдуть на сценах всіх балетних театрів світу. Зараз ви почуєте музику до най відомішого балету П. Чайковського «Лебедине озеро». У ній ідеться про дівчат, яких злий чарівник перетворив на лебедів.

(Розповідь про початок сюжету.)

 (Під час розповіді використовується слайд 6,7)

Останній сонячний промінь ковзнув по гострих верхівках башт — і сонце сховалося за пагорбами. Теплий вечір опустився на землю.

—      Дивіться, дивіться, лебеді! — Над замком летіла лебедина зграя. Біло-сніжні, як ранковий сніг, птиці яскраво вимальовувалися на тлі вечірнього неба, їх сильні крила з шумом розсікали повітря.

Принц Зіґфрид наполегливо йшов слідом за зграєю, ніби його вабила слідом за лебедями якась невідома сила. Несподівано ліс розступився, і принц опинився на березі величезного озера. Яскравий місяць освітлював дерева, схилені над водою. На сріблястій гладі озера безшумно ковзали лебеді, зрідка здіймаючи крила, немов білосніжні вітрила.

Які красиві які прекрасні ці птахи!

Білі птахи підпливли до берега і зникли в заростях. Принц поспішив туди ж. Йому назустріч йшла дівчина в білому вбранні з короною на голові Вона була така гарна, тільки очі її були повні смутку.

—                                   Хто ти? — Промовив здивований Зігфрид,— і куди зникли лебеді? Я бачив, вони пливли сюди.

—                                   Лебеді — це ми, я і мої подруги,— відповіла дівчина.

—                                   Не бійся. Я не ображу тебе. Відкрий мені свою таємницю, і можливо, я зможу допомогти тобі,— сказав принц.

Дівчина розповіла принцу, що вона — принцеса і звуть її Одетта. Злими чарами зачаровані вона та її подруги. Лише вночі дівчата-птахи скидають свої лебедині пера і тут, на безлюдному березі озера при світлі місяця водять хороводи, але з першим променем ранкової зорі дівчата знову перетворюються на лебедів.

Бачачи, що принц Зїґфрид не заподіє їм шкоди, зі свого укриття вибігли дівчата і почали трати, співати пісні, водити хороводи під ніжну музику, яку вітер нашіптує листю.

Місячна ніч була напрочуд гарна, кругом було спокійно і тихо. Дівчата- птиці, забувши про прикрощі, безтурботно гралися па галявині. Старші навчали танцювати молодших.

Послухайте фрагмент з балету «Лебедине озеро» та скажіть, до якого епізоду казки, яку ви щойно прослухали, створено цю музику.

Слухання фрагмента балету «Лебедине озеро» П. Чайковського

-                   Яким є характер цього танцю? (відповіді  учнів)

-                   Хто його виконує на балетній сцені? (відповіді  учнів)

Музика цього танцю вїдривчаста, немов маленькі лебедята вчаться ходити та літати. Рухи у них дрібні, кроки короткі, щоб підтримувати одне одного. Вони тримаються за крильця. Послухайте ще раз цей танець, але в іншому виконанні.

- Порівняйте, чим різниться звучання танцю у виконанні на фортепіано та симфонічним оркестром.

Слухання фрагмента балету «Лебедине озеро» П. Чайковського у виконанні па фортепіано

Вокально-хорова  робота

Коли  настає  ніч,  усі  мами  співають  колискові  своїм діточкам — і малюкам, і|кошенятам, і козенятам. Саме таку колискову співає мама-Коза у відомій уже вам опері «Вовк та семеро козенят» М. Коваля. Послухайте та дайте відповідь на запитання.

Чи схожа вона на колискову* яку співала вам ваша мама, і чим? (відповіді учнів)

Слухання  «Колискової  мами-Кози»  з опери  «Вовк та семеро козенят»  М. Коваля

Розучування  «Колискової  мами -Кози»  з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля

(робота  над  диханням,  одночасним  початком  співу, м'якістю звуковедення)

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

-  В яке місто, сьогодні на уроці, ми здійснили подорож?

-  Що таке балет?

-    Фрагмент з якого балету ми слухали? Хто автор?

-  Яку колискову вивчали на уроці?

Завдяки тому, що хороша балетна музика існує і поза балетом- виставою, просто як музика, досить часто наше знайомство з геніальними балетами починається не в театрі на виставах, а в концертній залі, по телебаченню або на уроці, коли ми слухаємо окремі танці — такі, як «Танець із кубками» або «Танець маленьких лебедів». Але я раджу вам запросити своїх батьків разом із вами переглянути балетну виставу у театрі. Ви отримаєте справжнє задоволення!

Учні виходять із класу під .щзичішй супровід (балет «Лебедине озеро» П. Чайковськаго).

ТВОРЧІЙ ЗВІТ ВОКАЛЬНОГО ГУРТКА «СОЛОВЕЙКО»

комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 35

м. Дніпродзержинськ»

вчитель Рябцева Оксана Володимиріна

«ПІСЕННИЙ ЗОРЕПАД»

Мета:

- формування навичок хорового та сольного співу, поглиблення знань в музичній культурі:

- розвивати музичний слух, чуття ритму, музичну пам`ять, виконавську майстерність, творчу активність;

-  виховувати здатність емоційно сприймати музику, формувати всебічно розвинену людину, духовно багату,морально чисту і фізично досконалу.

ТВОРЧІЙ ЗВІТ ВОКАЛЬНОГО ГУРЬКА «СОЛОВЕЙКО»

Вчитель:  Мистецтво «музика» — натхненне і цікаве,

                   Приємні враження, емоції яскраві.

                   Воно дарує щастя й радість людям,

                   І в казку й свято перетворить будень.

                 До цього свята готувалась я сумлінно,

                  Щоб показати всі свої уміння.

                  Тож хай дзвенять пісні на увесь світ,

                  Ми наш розпочинаєм творчий звіт!

Пісня  «Я з людьми поділюся добром» 
 Наталія Бучинська. Я з людьми поділюся добром

(Ведучі: Скрипковий Ключ і Нотка)

Скрипковий Ключ:       Доброго дня, Україно моя!

                                       Доброго дня, наша рідна земля!

                                       Доброго дня Вам, шановна громадо!

                                       Діти сьогодні вітають Вас радо!

Нотка        Наші таланти розпустять вітрила,

                   В небо піднімуть нас радості крила.

                   Вітер натхнення запалить серця

                   Творчість живе у цих стінах щодня!

Скрипковий Ключ:      Талант і творчість… неповторна сила,

                                       Що світ веде в прекрасну далину.

Нотка         О, Божий дар! Ім’я тобі - дитина!

                   Тобі даруєм шану і хвалу!

Пісня  «Хай радіють усі» (учні 2 класу)
 Хай радіють усі

Скрипковий Ключ:          О, пісне! Що в тобі? Лише сім ноток

                                           Чергуючись, дзвенять від «до» до «сі».

                                           Та вміють так за струни серця зачепити,

                                           Що ми радіємо чи плачемо усі.

Нотка            Поглянь, як багато зібралось людей

                       На наш творчий звіт, на пісень ювіле

                       Сьогодні усіх нас разом в одне коло

                       Зібрала стара,та завжди юна школа.

Пісня «Три кита» (учні 3 класу)
 Великан (детский хор) Три кита

Скрипковий Ключ:      

Що таке творчість? Творчість – це світ навколо нас, це краса, що             оточує людину, хвилює і бентежить її душу, намагається запалити бажання до творення чогось нового.

Нотка           Тож хай лунає пісня голосна,

                      Летить в безкраїйні обрії  просторів,

                      Звеличує великії серця

                      Дітей, які горять добром, надією, любов`ю!

Пісня «Великаны» (учні 2, 5 класів)
  Детский эстрадный хор "Великан" — Великаны

Скрипковий Ключ:    Творчість дитяча – сонцем горить,

                                     Творчість дитяча – зіркою сяє,

Нотка           Творчість дитяча –  хвилююча мить,

                      Мов квітка чудова у травах палає

Скрипковий Ключ:     Творча дитина всміхнулась мені

                                      Ми із дитинства усі на землі,

                                      Не чарівник, а ми разом із вами

                                      Робимо диво своїми руками!

Нотка             Моя  Дніпропетровщина рідна,

                     На щедрість душ ти так багата!

                     Твої зірки яскраво сяють

                     В сузір’ї з назвою – «Таланти».

Пісня «Лягушачий хор» (учні 5 класу)
  Детский хор Великан — Лягушачий Хор

Нотка          У кожного захоплення своє,

                      Що самоствердитись допомагає.

                      А у гуртківців свій талант,

                      Словами засівати отчу ниву.

Скрипковий Ключ:     Мистецтво не має меж та кордонів. Ми з радістю поринаємо у його бездонний океан і захоплюємось чарівним світом музики і танцю.

Пісня «Кукла Надя»(учениця 3 класу)
 Великан Кукла Надя

Скрипковий Ключ:            Щебет ніжний, як гомін весняний,

                        Диво-доля дарує мені.

                        Той дарунок зі щастя зітканий,

                        Радість світла у кожному дні.

Нотка           В тому щебеті – молодість світу,

        В тому щебеті – квітів розмай,

       То окраса землі – наші діти,

       То майбутнє твоє – рідний край.

Пісня «Україно моя земля»(учні 9 класу)
україна моя земля 

Скрипковий Ключ:       Може завтра, може нині

                       На догоду дням новим

                       Віддаєм цей світ дитині -      

                       Хай володарює ним!

Нотка                Віддамо світанки сині,

        Сто веселок, сто зірниць,

        Віддамо повік дитині

        Сто найбільших таємниць.

Інструментальний номер (учень 9 класу)

Нотка                 Зростай, дитино, на землі своїй,

                            Мов квітка рання у дощі травневім,

                             І ніжним промінцям радій,

                             Що на землі дарує сонце дневі.

Скрипковий Ключ:                Радій усьому, що Господь дає,

                                               Нехай душа купається в розмаї.

                                               Народові своєму вірним сином будь

                                               І знай, що іншої Вкраїни в нас немає.

Скрипковий Ключ:                   Такий незвичний зорепад       

                                                       Ми влаштували в школі в нас.

Нотка         Ми раді, що талантів так багато.

                      Тут особистості одні,

Нотка і Скрипковий Ключ разом:      

 І кращі успіхи шкільні.

Пісня (фінал) «Мамо, йде весна» 
Ярослава Притула Йде весна